Білик Любов (Малі Будища, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Білик Любов (Малі Будища, Полтавщина)
І вікова група
Заохочувальна премія «За поетичність у прозі»

Божа іскра
казка

На початку травня вся Опішня квітувала і куталася буйною зеленню. Цвіли сливи, вишні та черешні, останні пелюстки спадали з черемхи, а вже розкривалися духмяні китиці бузку. Цим раєм на землі не можна було не милуватися. І Бог з високості раз у раз захоплено поглядав на своє творіння, а потім щось поміркував і змахнув рукою. Із тієї руки на благодатну опішнянську землю полетіла іскра Божа і влучила в маленьку душу крихітної дівчинки Сашуні, щойно народженої у гончарській родині Селюченків. Іскорка була дуже маленька і ледь-ледь жевріла. Та дівча росло, як кущ калини коло двору. А коли взяло до рук свою першу іграшку – глиняного півника чи то коника, загралося-залюбувалося нею. І почала розгоратися іскорка в її душі.

Групова робота учнів 2 класу (Опішне, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Групова робота учнів 2 класу (Опішне, Полтавщина)
Заохочувальна премія «За сценічне втілення образу»

Суперечка глиняних іграшок
казка

(Звучить музика)
Ведуча 1:
Відвідування Музею-садиби Олександри Селюченко переросло в наше захоплення життєвим і творчим шляхом самотньої бабусі Шури.

Ведучий 2:
Так називали її сусідські дітлахи, які юрбилися в Олександри Федорівни на подвір’ї, так стали називати її і ми.

Ведуча 1:
Чому ж вона була самотня?
А хто ж їй допомагав?
Кого цікавила глиняна іграшка бабусі Шури?

Ведучий 2:
А що то за дивакуваті звірята виглядають з печі?..

Ведуча 1:
А хто ж тепер прийде на її могилу? –

Разом:
Хто ж, як не ми, хто, крім нас?
(Музика посилюється; Стенд-фото)

Ведучий 2:
Ми уважно слухали завідувача садиби, розглядали речі, серед яких жила майстриня, знайомилися з казковим світом глиняної іграшки.

Ведуча 1:
А скільки цікавого ми побачили в особистому архіві Олександри Федорівни?

Ведучий 2:
Ми з головою поринули в безкінечний світ творчості бабусі Шури…

Закамська Катерина (Опішне, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Закамська Катерина (Опішне, Полтавщина)
І вікова група
Заохочувальна премія «За оптимізм і бажання пізнати місце славетної землячки Олександри Селюченко в гончарській історії»

ТА, ЩО ЛІПИЛА З ЛЮБОВ’Ю

Ти родилась у світ, де краси так багато,
І тобі було легко її відчувати.
Принести її більше ти всім серцем жадала
І у глині життя сенс свого відшукала.
Хоч поїхала ти із Опішні, проте
Повернулась сюди і знайшла тут себе.
Іграшки ліпити ти любила,
Багатьох дітей цьому навчила.
Іграшки ти дітям дарувала
І частиночку себе ти в них вкладала.
А для нас лишила ти багато,
І всього не перерахувати.
Вироби твої – це вир краси,
Гончарівно, вічно ти живи!