Підгорний Богдан (Семенівка, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Підгорний Богдан (Семенівка, Полтавщина)
І вікова група
1 місце «За творче осмислення життєвого шляху Олександри Селюченко»

Мрія

– Мамо, у мене не виходить, − маленька Саша ледь не плаче й сердито тупотить ніжками.
– Терпіння, доню. Якщо хочеш чогось досягти, будь готовою долати труднощі, і, зрештою, все у тебе вийде.
– У мене ніколи не вийде! Досить уже! Не вмію я ліпити, і край!
Козлика Саша намагається ліпити ось уже третій день. Сама вибрала глину, сама зробила заміс, лише ескіз позичила в мами.
Мама… Це ж треба − такий талант мати від Бога! Глина на очах оживає в її руках: ось тобі безформна маса за один порух набуває контуру чи то гордого лелеки, чи то маленького песика,чи навіть злої старої сусідки з ціпком. Тільки в мами ця баба виходить доброю та кумедною. Одним словом − талант! Не те, що вона, Саша, козлика зліпити не може третій день.
Зрештою, Саша йде гуляти. Подруг у неї немає, та вони їй і не потрібні. Саша полюбляє тишу, самоту, а ще − помріяти на березі річки під великим червонуватим каменем. І хоча Ворскла далеченько від їхньої садиби, та хіба це зупинить прудконоге дівча?

Тимошенко Ніна (Оржицький район, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Тимошенко Ніна (Оржицький район, Полтавщина)

І вікова група

1 місце «За авторську літературну фантазію»

 

ГЛИНЯНІ ФАНТАЗІЇ…

На славній Полтавщині

Жила собі майстриня.

Шукала душу в глині

Із того дня донині.

І глина їй відкрилася,

Секретом поділилася:

Гончарний круг покрутиться –

І мрії враз всі збудуться.

Із глини чоловічки

Стояли на поличці,

Дівчата у віночках –

Всі грілися на сонці.

А коли сонце сіло,

Все темрява накрила,

Абакумова Катерина (Червонозаводське, Полтавщина )

Опубліковано в Премії

Абакумова Катерина (Червонозаводське, Полтавщина )

І вікова група

2 місце «За лаконічність»

ВІРШ-ПРИСВЯТА ОЛЕКСАНДРІ СЕЛЮЧЕНКО

Ви народилися в родині гончарів,

Від них успадкували дар ліпити.

З шматочків глини вироби тварин

З любов’ю в серці вміли Ви творити.

 

Гончарний круг, чарівна глина –

Ви злиті з ними воєдино.

І руки золоті майстерні

Дарують радість нам і нині,

Северин Анна (Хорол, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Северин Анна (Хорол, Полтавщина)
І вікова група
2 місце «За поетичність мислення»

Яблунева вдача
етюд про життєвий шлях Олександри Селюченко

Старіючи, людина, та ще коли вона: одинока на світі, живе вона спогадами.
Перед нею все випливає в пам’яті, як картина на полотні художника.
Знаєте ви, що таке одинокість? Господи, як тяжко нести таку долю!
О. Селюченко

Травень 1921 рік. Опішня – мальовничий край. Особливо гарно тут весною, коли природа буяє та цвіте: квітнуть сади, гудуть бджоли, молоденька травичка стає розкішною, сонячні промінчики обігрівають всю цю красу. Пронизаний світлом весняного сонечка, простір між стовбурами дерев манив загадковим затишком. Серед цього саду розкинулася чудова невеличка галявина, яка була схожа чи то на райдужне око лісу, чи то на зелене кругле озерце, а може, на живу парасольку, виткану з мільйонів пелюсток.
Ось у такій красі одного весняного дня над швидкоплинною Ворсклою посаджено тендітний паросточок – яблуньку. І виросте вона – міцна та розкішна, і не всохне, і буря не зламає. Цей сад, на схилі гори, творили молоденькі вишеньки, сливи, черешні, де-не-де буяли кущі аґрусу, смородини та порічок.

Кириченко Каріна (Кременчуцький район, Полтавщина)

Опубліковано в Премії

Кириченко Каріна (Кременчуцький район, Полтавщина)
І вікова група
3 місце «За виразність образу»

ГОНЧАРІВНА

В її руках гончарний круг
Злітає, мов пташина.
Гончарний круг – найкращий друг
Майстрині-гончарівни.
Оживе глина на очах
В умілої майстрині,
Тут і дівчата у вінках,
І таємничі скрині.
Тут і тварини, і ляльки,
Будинки і масандри,
Все оживає залюбки
В майстрині Олександри.
Це глина вся – не просто так,