Лист Леоніда Сморжа до Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 26.12.1986.

Автор: Super User вкл. . Опубліковано в Листування

Добрий день, ранок чи вечір, Олександра Федорівна!*

Одержав від Вас поздоровлення і листа за що дуже дякую. І те і інше прочитав з великим інтересом. Ви завжди пишете неординарно, відчувається в стилі листа художня натура і вразлива душа. Для мене дуже цікава Ваша розповідь про епізод з нашої з Вами далекої юності. Думаю, була вона голодною і холодною, але люди були набагато кращими і чистішими. Зараз совість і душі людей заплили жиром, не бачуть і не чують нікого і нічого, окрім шерхоту грошей і блиску речей. Відносно того епізоду і тодішнього нашого знайомства не пам’ятаю, провал якийсь в голові. Але спасибі, що Ви не забули і мене це зворушливо, повернуло в далекі і незабутні роки. Дійсно, можна писати книжку, та для цього треба мати неабиякий талант.

Лист Леоніда Сморжа до Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 10.04.1979

Автор: Super User вкл. . Опубліковано в Листування

Здравствуйте шановна Олександра Федорівна!*

Щиро вітаю Вас і поздоровляю з Весною!

Сподіваюсь, що з моїм листом прийде і тепло.

Я запрацювався і з листом затримався. Але в голові я весь час Вас пам’ятав. І дуже хотів би вас морально (духовно) підтримати. Хоча б тим, що я Вас поважаю і як художника, і як людину. Бо своє слово Ви вже сказали і ще скажете, а іншим подібне зась. От тільки Ваш настрій турбує. Хотілося б щоб Ви трошки оптимістичніше дивились на світ і більше повірили в себе. Бо кожен виходить насамперед із себе і опорою є насамперед сам собі. Без людей, друзів важко, та де їх знайти безкорисливих, відданих, вірних? Родичі, і ті живут насамперед кожен для себе. Лише як горе, тоді можуть обізватися. Мені здається, що Вам слід більше творчо працювати. Попробуйте малювати орнаменти на папері. У вас вийде гарно. Ще одне. А чому б Вам не взяти зошит потовще і вечорами записувати все, що ви пам’ятаєте про батьків, їх працю, про інших гончарів, історію їх життя, творчості і таке інше. Навіть якщо для себе. І я з інтересом  би почитав. Слід знайти ціль, напрям, тоді життя буде змістовнішим, отже і потрібнішим.

Лист Михайла Денисенка до Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 04.11.1977

Автор: Super User вкл. . Опубліковано в Листування

Дорога Олександра Федорівна!

Самі теплі, добросердечні, вітання від нас! Другий раз роздумую, а чого вона, ота наша родичка, мовчить, нічого не пише. І як Вам не гикається в тій славетній Опішні, щоб отак довго не згадати про нас, хоча Ви у нас записані в родинну книгу уже назавжди. Отже, дорога Олександра Федорівна, чекаю від Вас добрих вістей, а також збережіть для мене образ, який Ви дістали. Не забудьте приїхати на моє 60-річчя 16-го грудня і Ганжу бродячого притягнути у Васильків. Завершую листа нашим загальним сімейним теплим, щирим словом! До зустрічі!

Ваші васильківські родичі: Михайло Ів., Ольга Петрівна, Василь і Сергій, Григорій Павлович і Паша.

   

*Мову оригіналу збережено

Світлана Панасюк,

молодший науковий співробітник

Меморіального музею-садиби

гончарки Олександри Селюченко

Підписи:

1, 2.  Лист Михайла Денисенка до Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 04.11.1977.Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства в Опішному. – Ф. 5. – Оп. 4. – Од. зб. 105. – Арк. 10-10 зв.

Лист Михайла Денисенка до Олександри Селюченко. Опішне, Полтавщина. 12.12.1975

Автор: Super User вкл. . Опубліковано в Листування

Добрий день, Олександра Федорівна!

Між іншим я ще не повідомив Вас, що у мене теж відбулося одруження із чернігівською вчителькою: це якось трапилось  у нас експромтом, зразу, хоча ми вже знайомі давненько. Обов’язково приїжджайте до нас, познайомитесь, хоча зараз її немає, бо вона вчителює на Чернігівщині. Наш ансамбль привітної сім’ї став на одну людину більшим.Вельми радий, що Ви не забуваєте нас, нашу господу: дай, Боже, Вам за це радості і творчих звершень! У нас зараз іде підготовка до художньої виставки, що має відкритися 20-го січня 1976 р. Не знаю, що встигну зробити, але працюю, скільки тільки вдається урвати на це часу. На заводі завжди напружена робота, а вже вдома відпочиваєш увечері за читанням, або підготовкою ескізів, не рахуючи обов’язкової щоденної діяльності у кухні. Нас часто провідує Петро Олександрович, діло з квартирою у нього вже почало потроху зав’язуватися. Ми йому у всьому відповідно стараємося допомогти, як своєму доброму товаришеві по мистецтву.

Лист Михайла Денисенка до Олександри Селюченко

Автор: Super User вкл. . Опубліковано в Листування

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

Лист Михайла Денисенка до Олександри Селюченко 7/VIII-74.

Дорога наша Олександра Федорівна! *

Із хати гончарської шлемо Вам в Опішню славетну найкращі побажання здоров’я і творчого невтомного пошуку… Петро Олександрович всі новини і про наш настрій розкаже особисто. Не забудьте у своїй хаті випити по чарці за нас, грішних… Чекаємо завжди з Вами зустрічі у доброму здоров’ї і настрої! Ця записочка написана «на ходу» прямо на колоді у дворі, де хата гончара. До зустрічі!

Михайло Іванович, Ольга Петрівна і Григорій Павлович.

Вітаємо з наступаючими святами Маковія та Спаса!

 Не забудьте за образ для мене.

7/VIII-74